Делегація Тернопільщини взяла участь у відкритті Меморіалу «Героям Вовчухівської офензиви»

Регіон

«Зведення таких меморіалів, як Вовчухівський, – велика справа, адже символізує нашу пам’ять, нашу вдячність героям. Ми і зобов’язані пам’ятати їх подвиг. Лише на тяглості патріотичних поколінь будується та розвивається держава!». Наголосив голова обласної ради Віктор Овчарук під час церемонії відкриття та освячення Меморіалу «Героям Вовчухівської офензиви», що на Львівщині.

Очільник Тернопільщини, звертаючись до учасників урочистостей, зазначив: “Це складний період української історії, коли кращі патріоти нашої Вітчизни боролись за шанс отримати довгоочікувану державність. Після утворення Західноукраїнської Народної республіки (ЗУНР), українці були змушені вступити в бій з поляками, які прагнули включити територію Галичини до складу своєї майбутньої держави. Маючи військову перевагу, вони окупували значні простори краю. У минулому році ми відсвяткували у Тернопільському краї 100-ліття Чортківської офензиви – у період 8–28 червня 1919 року Українська Галицька армія (УГА), затиснута у невеликий трикутник біля Чорткова на південному сході Галичини, провела успішний наступ і просунулась вперед більш ніж на 150 км. Не дивлячись на меншу чисельність, брак озброєння і боєприпасів, українська армія звільнила десятки населених пунктів. Переконаний, ми нині повинні зробити висновки з тих історичних подій, адже історія дає недвозначні уроки: ситуація, в якій тоді опинилася молода Українська держава була вкрай несприятливою. Внаслідок відверто зрадницьких дій Директорії у Києві Україна залишилась майже без зорганізованого війська. Наслідком такої “політики” стала сумна та в той же час героїчна оборона Крут, де жменька студентів та вчорашніх школярів мусила скласти голови у бою із 4000 московсько-більшовицькою ордою Муравйова. В той же час, на західних теренах країни, українські війська вели запеклі бої із Польщею, визволяючи свої споконвічні землі від давніх гнобителів. У своїх спогадах Гетьман Скоропадський писав: «Я глибоко переконаний, що північний більшовизм до нас би не проник, якби весь державний апарат був цілий і українські партії не сприяли б агресорам». Вам це нічого не нагадує?! Робімо висновки з історичних уроків, пам’ятаймо своїх героїв, славимо їх!”

Пам’ятати дні визвольної боротьби та увічнити Героїв закликали учасники урочистостей. Священнослужителі відправили молебень та освятили меморіал. Присутні поклали квіти, а військовослужбовці вшанували пам’ять загиблих салютом.

Довідково:

Вовчухівська офензива – наступальна операція Галицької Армії з 17 лютого – по 18 березня 1919 року під час польсько-української війни 1918-1919 років. В ході Вовчухівської офензиви воїни Галицької Армії перерізали залізничне сполучення між Львовом та Перемишлем в районі Вовчух, повністю оточили та взяли в облогу Львів. Як мінімум двічі в ході Вовчухівської офензиви українці могли звільнити Львів. Начальний командувач Галицької Армії генерал-полковник Михайло Омелянович-Павленко писав:

« …Львів повністю взятий в кільце та обложений. Всі потуги поляків поблизу Вовчух закінчились безрезультатно. Питання здачі Львова визначається наявністю в місті харчових запасів».

Але втрутилась Антанта, а члени місії Бартелімі підступно провезли до Львова не тільки харчові запаси, але і набої та зброю. Як тільки ініціатива переходила до воїнів Галицької Армії, втручались міжнародні чинники та заставляли українців йти на припинення бойових дій та перемир’я. В цей час польські війська отримували перепочинок та підкріплення.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *